Легендарні човни 20-го століття: де вони зараз?

Легендарні човни 20-го століття: де вони зараз?

Сухайлі (Suhaili)

Сухайлі, 32-футовий кетч сера Робіна Нокса-Джонстона, є одним з найвідоміших невеликих вітрильних човнів у світі. Побудована в Індії для фатальної гонки "Золотий глобус" у 1968-69 роках (1968-69 Sunday Times Golden Globe Race), вона стала першим човном, що здійснила одиночну, безупинну кругосвітню подорож. Сухайлі було єдиним судном з дев'яти учасників перегонів, яке дісталося фінішу, таким чином вигравши і перше місце і здійснивши найшвидше навколосвітнє плавання. Сер Робін Нокс-Джонстон віддав свої призові гроші сім'ї свого соратника Дональда Кроухерста, який загинув під час перегонів

Сухайлі на деякий час «пішла на пенсію» в Національний морський музей у Грінвічі, Англіяде вона залишалася протягом п'яти років. У музеї, її тикова дошка деформувалася, і у 2002 році Нокс-Джонстон забрав її та почав відновлювати пошкодження. Відтоді Сухайлі зробив кілька помітних виходів на публіку, у тому числі в рамках заходу Thames Diamond Jubilee Pageant для королеви Єлизавети II та на відкритті гонки 2018 Golden Globe Race.

Сухайлі (Suhaili)

Сухайлі (Suhaili)

Саюла II (Sayula II)

Саюла II увійшла в історію як переможець перших навколосвітніх перегонів Whitbread Round the World Race у 1973-74. Капітаном цієї елегантної яхти Swan 65 був мексиканець Рамон Карлін (Ramon Carlin). Незважаючи ні на що, Sayula II все ще знаходитися у власності сім'ї Карлін і бере участь у перегонах. Хоча Рамон Карлін помер у 2016 році, його син, Енріке, стояв за штурвалом під час 2017 Rolex Swan Cup на Британських Віргінських островах, витративши майже три тижні в дорозі з Мексики для участі у перегонах. Інші члени сім'ї також складають екіпаж човна, зокрема правнуки Рамона.

Історія Рамона Карліна була показана у документальному фільмі The Weekend Sailor» 2016 року, а 65-футова/19.8-метрова модель яхти Swan 65 була перевипущена фінською верф'ю Nautor's Swan як люксовий перфоманс-круїзер у 2019 році.

Саюла II (Sayula II)

Саюла II (Sayula II)

Саюла II (Sayula II)

Джипсі Мот IV (Gipsy Moth IV)

1967 року 64-річний сер Френсіс Чічестер вирушив у кругосвітнє плавання на борту 16-метрової яхти Gipsy Moth IV. Незважаючи на те, що вона була побудована спеціально для цієї подорожі, вона зазнала кількох поломок обладнання, а потім Чичестер вважав, що в перспективі – це занадто великий човен для однієї людини. Проте завершене ним кругосвітнє плавання встановило рекорди за швидкістю та відстанню та надихнуло ціле покоління яхтсменів.

У 1968 році Gipsy Moth IV був виставлений у сухому доку в Національний морський музей у Грінвічі поряд із знаменитим кліпером Cutty Sark для публічного показу. Човен залишався там протягом десятиліть, і врешті-решт був закритий для відвідувачів через знос. Після значного відновлення в 2004 році вона завершила друге кругосвітнє плавання, цього разу зі екіпажем, що змінюється, який загалом включав 90 молодих людей з неблагополучних сімей. Зараз човен належить Gipsy Moth Trust і регулярно вирушає у подорожі з найманим екіпажем, щоб покрити витрати на технічне обслуговування.

Джипсі Мот IV (Gipsy Moth IV)

Джипсі Мот IV (Gipsy Moth IV)

Джипсі Мот IV (Gipsy Moth IV)

Wanderer III

Для будь-кого, хто цікавиться морською літературою, Wanderer III (Мандрівник) буде знайомим ім'ям. Човен належав яхтсменам та письменникам Еріку та Сьюзан Хіскок, які здійснили на ній своє перше кругосвітнє плавання на початку 1950-х років. Wanderer III став знаменитістю через книгу, що вийшла Еріка Хіскока "Around the World in Wanderer III". Хіскокі продовжили свої подорожі іншими човнами, Wanderer IV та Wanderer V, як і продовжили писати, але Wanderer III залишався улюбленим човном їхніх читачів, включаючи молодого хлопчика з книги на ім'я Thies Matzen.

Ставши дорослим, Матцен зустрівся із власником Wanderer III, Який побачив його пристрасть до човна і погодився продати його йому. Сьогодні Матцен та його дружина Кікі, також знамениті яхтсмени, взяли на себе зобов'язання підтримувати її в ідеальному стані, незважаючи на проблеми, пов'язані з безперервним плаванням дерев'яного човна протягом 60 років. Вони були нагороджені Блакитною медаллю Круїзним Клубом Америки у 2011 році.

Wanderer III

Wanderer III

Steinlager 2

Чи є в історії Whitbread більш яскравий човен? Можливо, ні. Steinlager 2, шкіпером якого був сер Пітер Блейк, була титаном у гонці Whitbread Round the World у 1989-1990 роках, і він залишається єдиним човном, який виграв усі шість етапів гонки. Після Whitbread вона була продана, її перегнали до Італії, де вона ходила під іменами Safilo та Barracuda.

Потім, швейцарський яхтсмен Стефан Детжен, Захоплений морською історією, придбав її, повернув їй первісний вигляд і доставив її в Аліканте для участі в регаті Volvo Ocean Race's Legends Regatta. Після регати Steinlager 2 купила компанія NZ Sailing Trust, і повернула човен додому в Нову Зеландію, де вона стала цінною платформою для програм розвитку молоді, водночас зберігаючи спадщину та родовід яхти та екіпажу, який нею керував. Зараз Steinlager 2 ходить до 200 днів на рік, на борту з учнями старших класів, які навчаються яхтингу та життєво необхідним навичкам на борту яхти.

Інша яхта Блейка, Lion New Zealand що брала участь у Whitbread, також є частиною програми NZ Sailing Trust. Ці човни є ідеальною платформою для формування молоді, як лідерів та згуртованого екіпажу. Учні повинні працювати в одному зв'язуванні, щоб доставити ці яхти з точки А до точки Б. Ці програми є трансформаційними для багатьох, і щороку через них проходить 2000 учасників.

Steinlager 2

Steinlager 2

Steinlager 2

American Promise

Цей культовий дизайн Теда Худа був створений для кругосвітки Доджа Моргана 1985 року, під час якої він став першим американцем, який здійснив одиночне кругосвітнє плавання без зупинок, встановивши новий рекорд за 150 днів.

Після цього, American Promise використовувалася як навчальний суд для Військово-морської академії США, а потім була продана Rozallia Project в 2011 році. Ця організація, що базується в штаті Мен, проводить океанографічні дослідження для очищення та захисту морських екосистем, і вони вирішили, що вітрильний човен найкраще відповідатиме їх природоохоронній місії, маючи найменший можливий вуглецевий слід. Фактично вони не використовували двигун для запуску генератора протягом трьох років, оскільки American Promise тепер працює на сонячній, вітровій та гідроенергії.

Проект Rozallia також переобладнав судно для дев'ятьох членів екіпажу з місцем для наукового обладнання, яке дозволяє їм брати проби води та відкладень, вимірювати солоність та спостерігати за дном океану. Протягом літніх місяців American Promise ходить на борту з волонтерами, які допомагають у роботі зі збереження, збору даних та дій, орієнтованих на вирішення екологічних проблем.

American Promise

American Promise

Джошуа (Joshua)

Названа на честь Джошуа Слокама, першого у світі навколосвітнього мандрівника, цей човен є фаворитом у багатьох яхтсменів, багато в чому завдяки його легендарній участі в гонці Sunday Globe. Під управлінням Бернара Муатесьє (Bernard Moitessier)Джошуа був на шляху до перемоги в гонці, коли Муатесьє відхилився від свого курсу до фінішу і просто продовжив йти в Тихий океан. Хоча це стало шоком для всього світу, Бернар Муатесьє пояснив це тим, що він щасливий у морі і, що це може «врятувати його душу». Серед іншого він знаходив зростаючу комерціалізацію океанського яхтингу тривожною і не міг винести цирк преси та глядачів, з якими він неодмінно зіткнеться після повернення.

Сьогодні Джошуа належить Морському музею у Ля Рошель у Франції, і на прохання покійного Муатесьє вона ходить під вітрилом близько 150 днів на рік у період із травня по листопад. Джошуа та Сухайлі були присутні на старті перегонів «Золотий глобус» у 2018 році, які проводилися на честь 50-річчя оригінальних перегонів Sunday Times Golden Globe Race.

Joshua

Joshua

29.04.2019