Вітрильна яхта Cass: дивовижна історія створення

Баррі Касс – ідейний натхненник

На початку 1990-х років майстер з будівництва будинків та човнів Баррі Касс спалахнув ідеєю придбати човен верфі Holman & Pye. Яхта була побудована в 1968 році і носила ім'я Negomi, хоча в майбутньому її перейменують на Cerinthe. Однак доля не була прихильною до Баррі - інший покупець встиг купити її першим. Що робить справжній інженер, якщо з-під носа забирають човен мрії? Правильно робить свою.

Касс замовив у тієї ж верфі Holman & Pye проект нової яхти. Спочатку проект створювався як швидкий сімейний круїзер, але перероблений під потреби Баррі. Перед початком робіт чоловік збудував окремий ангар, який, втім, більше був схожим на сарай для ремонту. 1998 року закипіла робота над проектом.

Перші кілька років для робіт з корпусу Баррі запрошував місцевого суднобудівника. Однак це тривало недовго і через короткий час Касс вже власноруч почав перетворювати плани в життя. На жаль, будівництво повноцінного парусного човна це не швидкий процес навіть для верфі. Що вже казати про одного єдиного інженера. Проект почав буксувати. 

Баррі приділяв багато часу підбору та експериментам над деревиною та металами у пошуку ідеального поєднання якості матеріалів, їх довговічністю та естетикою. Чоловік нерідко кликав друзів для допомоги над роботою. На жаль, так не могло продовжуватися вічно – Баррі розривався між створенням яхти мрії та оплачуваною роботою. У 2012 році він остаточно зрозумів, що йому не вистачить сил для завершення проекту.

Підвішений стан

На 2012 рік човен мав практично повністю закінчений корпус з дерева іроко, обшивка була зроблена з агба та рамами з ламінованого дуба, підлога була виконана з іроко та литої бронзи, а також повністю зроблена зі свинцю кіля вагою 4.5 тонни. 

Наполовину незакінчений проект було виставлено продаж. Шефство над човном на той час взяв він Пітер Грегсон з Wooden Ships. У процесі переговорів із потенційним покупцем було вирішено змінити план вітрильного озброєння. За задумом планувалося встановити гафельне вітрило замість класичного вже бермудського, але далі обговорень справа не пішла.

Яхта продовжувала перебувати у підвішеному стані аж до 2015 року. Тоді Саймон Мітчелл – колишній пілот флоту тоді ще її величності – вирішив, що закінчить проект. Саймон нерідко відвідував сайт Wooden Ships і весь час приходив до висновку, що човен Баррі це проект, який можна завершити. Втім, Мітчелл відкинув ідею про покупку яхти, адже на той момент його зайнятість не дозволяла повноцінно зайнятися доведенням яхти до пуття.

Доленосний візит та початок робіт

На початку 2016 року Саймон все ж таки вирішив подивитися на човен наживо. Він поїхав разом зі своїм старим другом Девідом Бентлі. Разом вони дійшли висновку, що вже готову частину човна зібрано на совість. Саймон згадує: “Коли я побачив її, то зрозумів, що це можливість раз у житті зробити щось справді особливе”. Однак питання вартості робіт залишалося: "Я не уявляв на той момент, як я платитиму за неї і як все вийде". 

І все-таки, незважаючи на не найсприятливіші умови, Мітчелл ризикнув. У нього в рукаві було два козирі. Перший: човен можна було закінчити в тому ж сараї, де він будувався і не витрачатися на транспортування. Другий: на прикметі у Саймона було два досвідчені суднобудівники, які справді допомогли б довести човен до розуму.

Було вирішено діяти негайно – один із цих суднобудівників був сам Бентлі. Робота закипіла. Як відправна точка була обрана палуба, планувалося добудувати дах рубки. Для завершення робіт на палубі майстра використовували тік, меранті, ялицю Дугласа та фанеру. Для більшої надійності фанера була покрита епоксидкою.

Кокпіт було розширено. Сидіння в ньому зробили з тику, а настил виконали з агбу. До речі, історія походження цієї деревини дуже цікава – агб для настилу врятовано з борту авіаносця HMS Ark Royal, на якому Мітчелл встиг відслужити кілька років.  

Важливим етапом стало створення інтер'єру. Саймон каже, що хотів зробити все можливе, щоб і внутрішній, і зовнішній простір яхти працював як єдиний механізм, як гарне судно. 

Інтер'єр

Бентлі з напарником провели багато часу над опрацюванням внутрішнього простору. Вирішили почати з корми. Камбуз розташувався лівим бортом, штурманський столик праворуч. Зручні місця для сну та відпочинку є по обидва боки салону.

Внутрішнє оздоблення виконане з європейського дуба. Окрім іншого, яхта оснащена системою керування електроживленням Mastervolt та інвертором, електричним гальюном Leesan, паливними танками та танками з прісною водою Henderson Plastics, обігрівачем Webasto. Більшість скриньок мають світлодіодне підсвічування.

Естетика та комфорт

Окремим пунктом Саймон виділяє естетику яхти загалом та комфорт використання. В ідеалі човен має бути ідеальним як для повноцінного екіпажу з 3-4 осіб, так і для одиночного плавання.

Більшість шкітів виведена в кокпіт для зручного управління, лебідки, здебільшого, знаходяться там же. Більшість палубного устаткування створена фірмою Antal.

Перед тим, як спустити яхту на воду, світом прокотилася перша хвиля локдаунів через COVID-19. Човен сховали буквально під замок. Однак наприкінці 2020 року проект все ж таки завершили і повноцінно спустили яхту на воду. На честь вдячності перед початковим натхненником – Баррі Кассом – човен назвали на честь його батька-засновника. 

Технічні характеристики Cass

Першоджерело: журнал Yachting Monthly, автор Нігель Шарп.

Не забудьте оцінити матеріал! Інші цікаві статті ви зможете знайти за посиланнями нижче або в розділі «Новини»!

28.03.2023