Гігантський кит потопив яхту: чудова історія порятунку

Пересічний початок непересічної пригоди

Рік Родрігес у компанії трьох друзів вирішив здійснити тритижневий перехід. Початок маршруту був на Галапагоських островах, а закінчити перехід компанія планувала у Французькій Полінезії. Хлопці вийшли з марини 13 березня 2023 року на борту свого 13-метрового вітрильного човна під назвою Raindancer.

Здавалося б, ідеальний круїз зі своїми труднощами - екіпаж мав пройти пристойну частину Тихого океану. Втім, для друзів це не мало стати великою проблемою. 

Близько 13.30 за місцевим часом команда приймала обід. Молоді люди спокійно їли свою вегетаріанську піцу, а Рік стояв на вахті. Вітер був досить сильним, але комфортним для подорожі під вітрилом, швидкість човна складала близько шести вузлів. Здавалося б, що може піти не так…

Початок несподіваної подорожі

Алана Літц, подруга Ріка та член екіпажу, обідала разом з усіма. Однак її увагу привернув дивний рух лівим бортом біля корми. В інтерв'ю виданню The Washington Post Алана згадує: “Тільки згодом я зрозуміла, що саме я побачила тоді. Це був кит Брайда! У довжину він був метрів 12-14, трохи більше за наш човен”.

За мить пролунав гучний звук, кит ударив хвостом по корпусу яхти. Б'янка Братеану на той час готувала їжу на камбузі, її відкинуло під час удару кита об борт човна. Тоді дівчина подивилася в ілюмінатор, який поринув під воду і побачила ще одного меншого кита. Після того, як кит побільше завдав удару по яхті, Рік помітив, що на його спині була рана, що кровоточила.

Човен сильно струснув, пролунав сигнал тривоги – порушилася цілісність корпусу. Рік у цей момент доїдав другий шматок піци. Іншого виходу, крім екстреної евакуації, не було. Через пробоїни в корпусі, човен швидко став набирати воду, часу було небагато. Поки решта збирала речі, Рік спробував залатати дірку в корпусі за допомогою підручних засобів, але нічого не вийшло.

Рік подав сигнал лиха і увімкнув аварійний радіомаяк EPIRB. Сигнал був отриманий береговою охороною до Перу, яка перенаправила його до берегової охорони США. Але про це мандрівники ще не знали.

Рятувальне обладнання було швидко зібрано, а пліт та надувний човен скинуто на воду. Буквально через 15 хвилин команда вже дивилася на залишки яхти, що спускалися в безодню океану.

Рік згадує: “Страху не було. Ми швидко зібрали найнеобхідніше та евакуювалися. Знаєте, все було під контролем - наскільки це в принципі можливо для човна, який пішов під воду за 15 хвилин.

Вдача і вправність

Можна сказати, що команда чудово впоралася з першим етапом порятунку – вони опинилися на рятувальному плоту з необхідним набором найважливішого в мінімально можливий термін без поспіху. Втім, Рік все-таки припустився одного недоліку. Рівень заряду акумуляторів в устаткуванні бажав кращого.

Родрігес написав своєму другові Томмі: “Це не жарт, Томмі. Ми зіткнулися з китом, судно пішло на дно. Повідомь якомога більшу кількість човнів. Заряд акумулятора дуже малий”. 

Ріка не залишало відчуття, що він став героєм роману Германа Мелвілла "Мобі Дік". У той же час, хлопець був радий тому, що зараз у нього на озброєнні є сучасні технології, а кити втратили будь-який інтерес до мандрівників і попливли у невідомому напрямку.

Родрігес згадує: “Не було жодних емоцій. Кожен займався своєю справою, єдина думка, яка була: "Чорт, не віриться, що це відбувається насправді". Однак це не заважало нам злагоджено провести всі рятувальні заходи, які були під силу”.

За підрахунками Ріка, запасів води мало вистачити на тиждень, а їжі було майже на місяць. Однак це не скасовувало іншу проблему – заряд їх батарей був на низькому рівні. Їхня станція зв'язку (Iridium GO) була заряджена всього на 32 відсотки, телефон, до якого станцію підключено – на 40, а павербанк мав 25 відсотків заряду.

Команда повідомила своїх близьких про проблему, а також спробувала вийти на зв'язок з іншими яхтсменами та службами порятунку. Незважаючи на всю небезпеку ситуації, Рік запевняв усіх, що все буде добре. 

Злагоджена команда під проводом справжнього шкіпера

Пару слів варто сказати про шкіпера - Ріка Родрігеса. 31-річний хлопець із Флориди вже 10 років був професійним капітаном, а також працював помічником та інженером на яхті. Тритижневий перехід у березні 2023 року мав стати виконанням його давньої мрії. 

Як заявили рятувальники: “Якби не злагоджена робота команди, а також професіоналізм Родрігеса як капітана, результат аварії корабля міг би бути страшніше. Команда судна була добре підготовлена та оснащена всім необхідним для того, щоб протриматися до прибуття рятувального судна”.

Усі члени команди проходили підготовку перед виходом у море. Рік та Б'янка проходили курси з виживання у відкритому морі у досвідчених шкіперів та рятувальників. Алана Літц раніше служила у пожежній службі канадської армії. Найменш досвідченим був четвертий член екіпажу Фішер. Однак Родрігес зазначав, що "він дуже врівноважений хлопець, який не втрачає самовладання у найкритичніших ситуаціях".

Рік докладно описав своє місце розташування своєму братові, а також попросив передати інформацію про катастрофу Джойсу - іншому яхтсмену, який був неподалік. Через низький заряд засобів зв'язку, Рік вимкнув їх. Щоб залишатися видимим для човнів, що проходять неподалік, Родрігес включив трекер Globalstar SPOT, який передавав положення рятувального плоту кожні кілька хвилин, і щогодини він передавав сигнал лиха за допомогою УКХ-радіостанції.

Коли Рік знову включив Iridium GO, то побачив відповідь Джойса: "Ми тебе спіймали, приятель".

Щасливий збіг обставин

Інакше як щасливою випадковістю таку подію назвати не можна. Яхта мандрівників Raindancer йшла практично тим же маршрутом, що і майже два десятки інших яхт. Ці човни брали участь у навколосвітній вітрильній регаті World ARC. До пошуку зниклих підключилися всі – мережа радіоаматорів Boatwatch, яка займається пошуком людей, що загубилися в морі, спортсмени регати, торгові судна, що проходять неподалік.

Найближчим виявилося торгове судно Dong-A Maia, яке проходило за 90 миль на південь від місця аварії. Воно сповістило всіх, що змінює курс і прямує на пошуки зниклих. 

Джойс не вгавав і друкував Ріку: “До вас йде купа човнів і суден. Ми тебе все ж зловили, брате!” Рік та команда були в передчутті зустрічі. Хоч океан у той день і був прихильний до команди затонулого Raindancer, але знайти рятувальний пліт з маленьким надувним човном навіть знаючи їхнє приблизне місце – все одно, що шукати голку в копиці сіна. 

Через 9 годин на горизонті Рік побачив ходові вогні катамарану Rolling Stones. Він зв'язався з екіпажем судна по рації, пустив сигнальну ракету та активував персональний маяк, який передає координати. Десь неподалік напоготові стояв 250-метровий Dong-A Maia, але було вирішено рятувати Ріка та компанію на меншому судні.

Чудовий порятунок та післямова

На борту Rolling Stones мандрівників нагодували, дали чистий одяг та можливість відпочити та набратися сил. Рік каже: “Я не думав про те, що човен пішов на дно, поки ми були у відкритому океані. Але після того, як я прокинувся на борту Rolling Stones, мене осяяло, що я буквально втратив свою мрію – яхту, про яку я мріяв близько 10 років і на яку витратив багато часу в спробах довести її до розуму. Втім, я живий, команда жива і це найголовніше! 

Фото: Врятована команда обідає на борту Rolling Stones

Команді Родрігеса пощастило набагато більше, ніж багатьом. Деякі екіпажі не встигають навіть спустити рятувальні плоти на воду, а деяких не знаходили знайти навіть після багатоденних пошуків. Однак є і зворотний бік цього успіху. 

Багато в чому саме злагодженість роботи екіпажу, уміння залишатися спокійним під час критичної ситуації, а також навички, набуті на курсах виживання та управління човнами, допомогли команді вижити. Звичайно, без вдалого збігу обставин навряд чи вийшла б така гарна історія, але без навичок та вмінь, які хлопці в собі розвивали, порятунок був би набагато складнішим.

Не забудьте оцінити матеріал! Інші цікаві статті ви зможете знайти за посиланнями нижче або в розділі «Новини»!

24.03.2023