Яхтові проблеми: таргани на борту

Стаття є адаптацією матеріалу «Hilfe! Kakerlaken an Bord!» авторства Єнса Брамбуша для сайту Float.de.

Кожна історія має свій початок.

Гучний крик, здавалося, пронісся по корпусу кілька разів, при цьому пробираючи мене до самих кісток. Ми стояли на якорі біля берегів Гренади і абсолютно нічого не віщувало біди, коли на рушнику в душовій — саме на тому, до якого тягнулася моя дівчина — виявився головний кошмар її життя. Так-так, жирний, самовдоволений тарган. Судячи з реакції, вереск подіяло і на самого таргана — він застиг на пару секунд, як в ступорі, а потім рвонув в кабіну, блискаючи лапками.

За ним з бойовим кличем кинулася моя супутниця — з балоном отруйно-зеленого аерозолю в руці, прикрашеним радісною галереєю мертвих комах. Хмара інсектициду збиває шорсткого загарбника з ніг, він уповільнюється і в результаті приречено падає на спину. Підсовуємо аркуш паперу — і за борт із непроханим гостем. Проблему вирішено? Не тут було.

Якщо ти ходиш у тропіках чи субтропіках — із тарганами зустрінешся майже напевно. Та й у Європі, особливо у портах, вони вже не рідкість. Ці тварюки чекають скрізь: у пакетах з провізією, у кокпіті, навіть у тендері, а то й просто повзуть із пірсу по швартовах та кранцях. Досвідчені яхтсмени обробляють швартовами отруйними спреями - у тропіках вони продаються на кожному кутку - або натирають їх гасом.

Іноді все починається навіть не з таргана, а з його майбутніх нащадків — мікроскопічних яєць. Вони потрапляють на борт із підошвою черевика після прогулянки берегом, у картонних лотках від яєць або під паперовими етикетками консервів. А деякі види тарганів, на жаль, ще й літати вміють. Нехай і кострубато, але достатньо, щоб потрапити на яхту навіть на якірній стоянці.

Найкращий винищувач комах - кішка

За чотири роки в Середземці нам щастило: обійшлося без тарганів та іншої нечисті на борту. Можливо, річ ще й у тому, що в нас час від часу був на борту найкращий (і найекологічніший) винищувач паразитів — кішка. Один тарган ще не нашестя, але проблема в тому, що розмножуються вони з жахливою швидкістю.

А ховаються при цьому в недоступних і темних кутах судна, в які не ризикує забратися навіть чотирилапий побратим. Тарганам для виживання потрібно лише трохи вологи, а яхта - ідеальне місце: вода збирається в трюмі, а іноді їм вистачає навіть звичайного конденсату.

Не бачите таргана? А він є!

Нехай таргани не кусаються і не жалять, але це далеко не безневинні сусіди. Вони переносять заразу: від банальних кишкових інфекцій та сальмонельозу до гепатиту. Плюс, їх випорожнення можуть викликати екземи та проблеми з диханням. Іноді ці всеїдні ще й гризуть проводку — нібито чистять так зуби або жують з голоду, адже ізоляція часто зроблена з органічних матеріалів. У будь-якому разі, з тарганами на борту не жартують.

Нам пощастило: наш перший тарган, схоже, був одинаком. Наступних днів нових слідів ми не помітили. Але це, на жаль, не показник. Таргани ведуть нічний спосіб життя і чудово вміють ховатися. Їм достатньо мікротріщини, дірочки в обшивці - і ось тобі таємний притулок. Класичного гнізда вони не мають, але вони люблять теплі, темні, вологі місця, де поблизу є їжа. Тобто камбуз, відсік для сміття, туалет або все той же трюм.

Готель для тарганів

Незважаючи на всі обережності — продукти ми відразу пересипаємо в пластикові банки або вакуумуємо, картон залишаємо на березі, взуття після суші — тільки в тузик, — кожні кілька місяців ми все ж таки знаходимо по одному-два непроханих гостей. Зазвичай у липких пастках, які ми називаємо «таргановим готелем». Ми розставили ці пастки по шафках та рундуках. Приємного в цьому мало, та й паніки немає. Хоча тривога не залишає.

Ми регулярно оглядаємо човен у пошуках слідів. Кал тарганів схожий на кавову гущу - дрібні темні крупинки, часто у вигляді доріжок. Яйця вони відкладають у невеликих капсулах, схожих на кокони. Під час линяння таргани скидають прозору оболонку, яка залишається поряд із їхнім притулком. Ну і, звісно, запах. Так, таргани спілкуються через феромони. І пахне це… по-різному: то нудотно-солодко, то мускусно, то просто затхло і жирно.

Знайти тарганів можна знайти на найближчому ринку - шестилапі люблять залишати свої яйця у зв'язках фруктів.

Ми не раз зустрічали яхтсменів, у яких справа доходила до справжнього тарганового апокаліпсису. У найгіршому випадку виручав лише професійний дезінсектор. А це означає: висаджування всієї команди з борту на кілька днів, провітрювання, обробка хімією, потім знову очищення. Довго, нудно і недешево.

Фасцинаторні гади

Насправді таргани — істоти вражаючі. Це одна з найдавніших форм життя на Землі, одна з найстаріших груп комах на планеті, що мешкає тут близько 300 мільйонів років. Тобто вони бігали доісторичними джунглями ще до динозаврів. Вони вижили після природних катастроф і, за чутками, навіть після ядерних випробувань на атоле Бікіні. Вчені довели: таргани переносять дозу радіації вдесятеро вище за смертельну для людини.

До того ж вони абсолютно невбивані. Навіть якщо на них покласти щось у сто разів важче за них самих, — не роздавляться. При своїй зовнішній неповороткості вони лазять як альпіністи: у них є не лише кігтики, а й присоски, тож навіть по склу чи стелі без проблем. А ще вони неймовірно швидкі. Якщо порівнювати довжину тіла та швидкість, то тарган обжене будь-якого хребетного. Навіть гепард. Щоправда, лише за хорошої температури — адже таргани холоднокровні та взимку стають лінивими.

Деякі яхтсмени вирішують питання радикально – за допомогою солі навколо швартових кінців. Джерело: FB-група Sailing Totem.

Але скільки б поваги вони не викликали у біологів, у реальному житті ця повага миттєво поступається місцем огиди. Особливо коли ти повертаєшся після кількох днів на березі — і першим, кого зустрічаєш на борту, виявляються не друзі, а п'ятеро тарганів. Ми зловили всіх. Але вразив їхній розмір — одна особина була з палець, інші дрібніші... і це нас стурбувало. Схоже, на борту вилупилося потомство. Ми вичистили всі шафи — і так, доказів було достатньо. У нас нашестя.

Борна кислота та діатоміт

До розставлених пасток додали ще — прямо в ті зони, де знайшли сліди. Поставили балон із отрутою на стіл у салоні, як святий оберіг. Вночі залишали світло увімкненим, сподіваючись, що таргани не полізуть назовні. 

Після першої зустрічі ми наперед закупили борну кислоту — її можна знайти у будівельних магазинах. У вигляді порошку вона ідеально лягає вздовж плінтусів під раковину в щілини. Комаха настає, обмазується і гине. Є й інший метод: змішати кислоту зі згущеним молоком або солодкою водою, скачати кульки — і залишити в затишних місцях. Але на борту у нас щеня, і такі "цукерки" можуть стати для нього надто привабливими. Тож вирішили не ризикувати.

Ще один спосіб, який ми б із радістю використовували, якби він у нас був — діатоміт, або порошок із скам'янілих водоростей. Він руйнує захисну оболонку комахи. Природно й ефективно. Але в кубинському марині — не дістати. Ефірні олії (м'ята, лаванда, чайне дерево) теж трохи відлякують, але тарганів це не виганяє, а просто на час відводить подалі. Тож ми поклали в кухонні шафи лавровий лист. Надія не на вигнання, а хоча б на те, що вони не полізуть в їжу.

Один спійманий десять живих

Щоранку — перевірка пасток. Результати невтішні. Таргани мертві, але ми знаємо: на одного спійманого припадає щонайменше десять живих. А хтось стверджує, що може бути й усі сто. Поки що ми не бачили їх вдень, і це добре. Бо якщо таргани починають виходити на полювання при світлі, то це означає, що колонія величезна, і їжі їм уже не вистачає.

На щастя, нам пощастило із сусідами. З борту поряд прийшли на допомогу Йорг та Сюзанна з Магдебурга. Вони давно в плаванні, багато місяців провели в Гамбії — і добре знають, що таке тарганове пекло. Майже всі тамтешні яхтсмени носили із собою шприц. Чи не медичний — з отрутою.

Гель-пастка з ефектом

Засіб називається Ecogel - іспанська технологія. Отруйний гель, який таргани поїдають, а потім розносять у лігво, а потім і самі стають кормом для родичів.

Йорг і Сюзанна обробили свої човни гелем, що винищує, і кажуть, що через три дні колонія зникла повністю. Нам вони залишили залишки шприца і ми, не гаючи часу, нанесли гель краплями: у скринях, під холодильником, уздовж стін, у щілинах.

Набір юного анархіста дезінсектора.

Вже за день були перші результати. Ми знайшли мертвих тарганів. А живих – ні. Гніздо не вдалося виявити, але атмосфера змінилася. Ми знову можемо спати спокійно. А головне – вимикати світло в салоні.

Подібні гелі є оптимальним рішенням для вигнання тарганів. Сьогодні також можна знайти не тільки такі гелі, але покращені пастки — вони виглядають як невеликі пластикові ємності з такою отрутою, розставляються в затишних місцях. Принцип дії той самий, що у звичайного гелю.

У будь-якому випадку, як і з іншими проблемами на борту, тарганів простіше попередити або вчасно вигнати з яхти, ніж боротися з величезною колонією.

Нове відео на каналі Інтерпарус

🛠️Ми тюнили-тюнили і нарешті затюніли! Представляємо відеоогляд на Dufour 37 - один з найцікавіших човнів верфі. За традицією розповімо та покажемо головні модифікації, планування та інші цікавості. Приємного перегляду!

Не забудьте оцінити матеріал! Інші цікаві статті ви зможете знайти за посиланнями нижче або розділ «Новини».

06.06.2025