Дерев'яні яхти у XXI столітті: інтерв'ю з корабелом

У двох словах про Марка Вюйомена

Марка Вюйомене можна описати у трьох словах: яхтсмен, будівельник та тренер. Марк є справжнім майстром-тесляром, який вже понад 40 років займається виробництвом дерев'яних вітрильних човнів та яхт. Почався шлях корабела ще в юності, коли, будучи ще хлопцем, Марк вирішив пов'язати своє життя з суднобудуванням. У 1981 році Марк отримав диплом за спеціальністю «Морське теслярство» у Швейцарії.

Марк Вюйомене. Джерело: metiersdart-occitanie.com

Після одиночного перетину Атлантики Марк заснував свою верф MV-Boat, де працює і донині. Сам Марк каже: «Я працюю самостійно з 1988 року і можу надати повний спектр послуг з усіх видів робіт з дерева на яхті: внутрішні та зовнішні роботи з корпусу, ремонт, палуби тиків, щогли та лонжерони, а також будівництво дерев'яної яхти з нуля».

Підхід Марка полягає у збереженні дерев'яної традиції яхтингу та імплементації нових технологічних рішень та інновацій. У цьому текстовому інтерв'ю Марк озирається на свою кар'єру і розмірковує про наступність традицій. 

Стаття є адаптацією та перекладом матеріалу «Interview with Marc Vuilliomenet, master marine carpenter» авторства Дженніфер Чампін для сайту BoatNews.com.

Юнацтво, мрії та кораблебудування

У 1981 році у Швейцарії ви отримали кваліфікацію морського тесляра. Що призвело до цієї професії і як ваша початкова освіта вплинула на ваш нинішній підхід до суднобудування?

Коли тобі 16 років, і «школа» оголошує, що скоро приїде кар'єрний радник, щоб провести з тобою співбесіду та допомогти визначитися з майбутньою професією, — у голові починають закрадатись сумніви…

Далі були тести з вибором відповідей, співбесіди, картки з варіантами професій — і ось, зрештою, перед тобою сидить «живий алгоритм» і каже: «Я не знаю, що тобі запропонувати, адже будувати човни та водити трактор — як ти сам висловився — не вписується в жодну з наших кар'єрних програм…»

Модель човна Le Clemente, створеного Марком. Джерело: mv-boat.com

Однак одна практика допомогла мені зрозуміти, в якому напрямі рухатись. Пил, кіптяву та прибирання майстерні, яку за 48 годин до моєї парафії охопила пожежа — все це змусило мене переглянути свої перші враження. І я мав рацію: верф Chantier Naval LUTHI на березі Женевського озера буквально повстала з попелу і знову почала будувати чудові дерев'яні човни.

Зрештою, господар верфі запропонував мені місце учня. І так усе й закрутилося: будівництво човнів у будні, перегони — у вихідні. Від чемпіонату Швейцарії до Bol d'Or (майбутнього Mirabaud), із заходом на місцеві регати — все це швидко вчить тебе головному: як будувати човни, які одночасно міцні та легкі.

Плаваючи Женевським озером, Ла-Маншем, Середземним морем і навіть поодинці перетинаючи Атлантику в 1988 році, як цей досвід плавання збагатив ваше розуміння потреб моряків і вплинув на конструкцію ваших човнів?

Маючи за плечима професійний диплом та відмінну рекомендацію, я, як і раніше, горю бажанням дізнатися, що відбувається за наступною хвилею, і з'ясувати, чи справді морська вода скрізь однакова. Від участі в Тур-де-Франс з вітрильного спорту до регат на Середземному морі виявилося, що, зрештою, вода все-таки тримає на плаву яхти — і скрізь, в принципі, однакова.

Мене привабила яхта класу 6 метрів JI, побудована в 1934 році братами Костянтині в Ла-Трініті-сюр-Мер, і саме вона на найближчі десять років визначила мою долю. Залишивши Гавр, я познайомився з течіями, припливами та іншими особливостями навігації, доповнивши своє навчання на практиці. Від застарілих морських карт і незначних посадок на мілину до шаленої установки щогли після сонного проходження Канала дю Міді все це стало моїми уроками. 

Дерев'яний човен La Barque. Джерело: mv-boat.com

Зрештою, мій човен пришвартувався в Середземному морі, де його трохи допрацювали під мрії юного моряка. Було перероблено кокпіт для далеких переходів, повністю оновлено обшивку корпусу та такелаж, підібрано старі вітрила для нового оснащення (оскільки корпус човна був таким же пористим, як старий конопатковий шов), і молодий моряк відчув поклик Гібралтару та пасатних вітрів. Секстант та ручна помпа викликали в нього особливий інтерес під час восьмирічного одиночного плавання, яке завершилося у Мартиніці. Ось коротко моя історія.

У 1988 році ви заснували MV-Boat у Сен-Рафаелі. Якими були ваші первісні амбіції щодо верфі і як вони розвивалися з роками?

Важко повернутися на сушу, звикнути до наказів та розкладів, тому я вирішив працювати сам на себе та відкрив верф… у фургоні. Амбіції та вимогливість зробили свою справу: я вклався у ділянку землі та побудував ту саму майстерню, про яку мріяв, щоб займатися своїм ремеслом – будувати дерев'яні човни. 

Оскільки майстерня розташувалася в Сен-Рафаелі (Вар), потрібно було пропонувати місцеві човни: пуантью, баркетти та інші різновиди традиційних робочих суден, які стали популярними від Марселя до Монако. Були збудовані всі можливі варіанти - моторні, вітрильні човни, дейсейлери, а також інші моделі вітрильників, катерів і просто гребних човнів, при цьому зберігаючи особливий підпис верфі: лакований махагоні. Тільки каяк залишився осторонь, але до нього ми ще повернемося.

Дерево як відмітний підпис

Ви зробили лаковане червоне дерево своєю візитною карткою. Як ви підходите до вибору деревини сьогодні і як у вашому будівництві враховується принцип сталого, довговічного, екологічно усвідомленого виробництва?

Імпортери пропонують мені найкраще сіпо і сапяли з Габону для всіх потреб будівництва — від кіля до ґрунту щогли. Адже корпус човна має служити як мінімум стільки ж, скільки росте дерево, з якого він виготовлений. Для надійності я використовую епоксидну смолу при вакуумному склеюванні (аналогічно методу інфузії композитів) та застосовую кращі лаки та фарби – в основному STOPPANI. Це дозволяє власникам отримувати в управління суду, які є легкими, міцними, довговічними і при цьому залишаються по-справжньому унікальними.

Ви вважаєте за краще будувати корпуси з формованої деревини або склеєного шпону із застосуванням шаблонів. Чому вам близькі саме ці методи? Це спосіб поєднати традиційну майстерність та сучасні вимоги до міцності та довговічності?

З 1977 року формована деревина стала моєю основною технікою роботи. І зараз видно, що це рішення дає найкращий баланс між міцністю, вагою, довговічністю та характеристиками корпусу. Щоб залишатися вірним ремісничому підходу і водночас відповідати очікуванням сучасних замовників, я почав застосовувати подовжню обшивку рейками. Зверху вона перекривається одним, двома або трьома шарами махагоні товщиною 3 мм – залежно від бажаного результату. До речі, за такою технологією у мене будуються і каяки. але це трохи пізніше.

Серед ваших робіт особливо виділяється човен La Clémente - класичні обводи і десять шарів лаку. Що надихнуло вас на цей проект, і чи були технічні проблеми в процесі будівництва?

2021 року, після переїзду верфі на південний захід Франції, виникла потреба передавати накопичені знання. Так народилася ідея нового корпусу — човна на кшталт старої школи, але зібраної за сучасними технологіями. Так з'явилася "La Clémente". Її форма натхненна робочими судами з Женевського озера — на кшталт La Vaudoise, La Neptune або L'Espérance з озера Ансі.

Човен Classic 6.50. Джерело: mv-boat.com

Проект виявився непростим: лише 5 метрів завдовжки, але з контрастними, складними лініями — і лише формована деревина здатна на такий результат. А багатоступінчасте лакування — це спосіб підкреслити не лише форму човна, а й рівень ремісничої майстерності, необхідної для того, щоб ця форма з'явилася.

Інші проекти

Ви також розробили човен «Classic Power» - електрочовни, що поєднують традиційну формовану деревину та сучасний електродвигун. Як вам вдалося зберегти естетику та ремісничий підхід, впровадивши при цьому екологічні технології на кшталт гелевих акумуляторів?

Коли я отримав пропозицію від CEA (Французька комісія з атомної енергії) у Греноблі взяти участь у проекті чистої мобільності — поєднуючи водень, електротягу та човни для відпочинку — інновація «Classic Power» нарешті набула свого справжнього значення. У 2011 році і паливні елементи, і літій ще лякали публіку, але завжди є першопрохідники, які готові показати, що все можливо. Головне - міцний, легкий корпус, який не вимагає копалини і дозволяє спокійно провести день на електричному човні.

Так з'явилася перша версія "Classic Power" - з гелевими батареями, що відкрило цілий напрямок для малих човнів під оренду без ліцензії, прокатних катерів, поромів та інших водних рішень. Сьогодні на борту вже ставлять літій, що дозволяє заощаджувати місце, зменшувати шкідливі викиди та водночас зберігати класичні форми та дух стилю.

Крім суднобудування, ви створили Le Clos du Gaja - будинок для відпочинку на березі приватного озера у винятковому природному оточенні. Як це середовище впливає на вашу роботу як корабла?

Переїзд верфі до департаменту Жер став частиною ширшої ідеї — розповісти про «морські професії» навіть у далеких від моря місцях. Ми почали пропонувати школярам з усієї Окситанії занурення в морську тематику: від адміністративних напрямків (морська служба, митниця) до ручних та технічних (вітрило, дерево, шкіряне ремесло, механіка, електрика, електроніка), включаючи архітектуру, законодавство, сертифікацію та маркетинг.

Човни The Pointu – класичні рибальські середземноморські човни. Джерело: mv-boat.com

Проект BIMER – один із таких прикладів, до якого я особливо прив'язаний. Ми навчаємо вчителів, а вони потім передають ці знання дітям. Паралельно я проводжу вступні курси з будівництва човнів у технології формування прямо у майстерні. Ми разом розмічаємо форму каное, створюємо матрицю і будуємо човен — звичайно, з лакованого махагону! Від двох днів до тижня цього часу достатньо, щоб пройти основні етапи, з якими стикається майбутній учень, захоплений майстер-аматор або просто людина, яка цікавиться, чому одні човни тримаються на воді, а інші — ні.

Саме тому верф MV-Boat знаходиться на ділянці площею 7 гектарів поряд з нашим приватним озером. Воно служить не лише полігоном для випробувань та перевірки наших судів, а й простір для гостей: тут ми пропонуємо номери у форматі chambre d'hôtes, проводимо семінари, весілля та інші заходи, де сільська ідилія поєднується з морським духом.

Погляд у майбутнє

З вашим багатим досвідом - як ви бачите розвиток професії морського столяра, і що б ви порадили молодому майстру, який хоче зайнятися будівництвом дерев'яних човнів?

Хоча академічна та технічна підготовка, яку пропонують державні програми, справді на високому рівні, цим курсам часто не вистачає глибини — розуміння «як» і «навіщо». Бути найкращим в одній вузькій області корисно лише в межах цієї ланки ланцюга. 

Човен The Ebihen. Джерело: mv-boat.com

А ось знання всього ланцюжка — хай навіть неповне, але з історичним та технічним контекстом — однозначно надає перевагу тим, хто хоче працювати у морській галузі. Я належу до спільноти Métiers d'Art (ремесла як мистецтва), і наше завдання – залучати всіх учасників процесу: від першої ідеї до моменту, коли власник забирає ключі від свого човна.

Які плани на майбутнє для MV-Boat?

Сьогодні вже недостатньо просто будувати човни – треба передавати знання та залучати молоде покоління. Комунікація через Інтернет грає величезну роль цьому процесі. Зі свого боку я створюю човни, які розраховані на людину, легко транспортуються, довговічні та відповідають високим стандартам «Розроблено та побудовано у Франції». Один із таких прикладів – Canoe 3.7.

І додам, з часткою переконаності і краплею гумору: нинішні алгоритми — це бліда тінь тих самих живих алгоритмів 70–80-х років, які казали просто: «Слідкуй за тим, що тебе тягне, і не рахуй годинника». Хочеш бути теслею — будь їм. І ти будеш по-справжньому багатий — хай і не в тих цінностях, що сьогодні модно. Ось приклад: цього ранку я наносив лак на каное, а по обіді знову сів за трактор — той самий, про який говорив на початку.

Нові відео на каналі Інтерпарус

🥸У новому відео на каналі Інтерпарус ми зібрали всі найактуальніші питання та відповіді щодо життя на яхті! Саша Горон розповість про багато цікавих аспектів яхтингу, які варто дізнатися з перших рук. Приємного перегляду🥰

Не забудьте оцінити матеріал! Інші цікаві статті ви зможете знайти за посиланнями нижче або розділ «Новини».

03.05.2025