День космонавтики – це пам'ятна дата не тільки для любителів космосу. Ми, яхтсмени та моряки, багато в чому схожі на космонавтів. Вони бороздять простори нескінченного холодного космосу, а наша вотчина не менш загадкове та таємниче море. Напередодні такої важливої дати, Інтерпарус вирішив згадати про те, як насправді проходив політ Гагаріна і чому він викликає не менше, ніж висадка американців на Місяць.
Питання, питання, питання…
Традиційно будь-яка суперечка про космічні програми рано чи пізно приходить до позицій: "А ось американці не були на Місяці, все це фейк!" або "А ось скільки людей довелося вбити перед Гагаріним, щоб успіх трапився?!"

Що ж, ґрунт справді плідний, спекуляцій та фейків можна знайти достатньо. На тлі останніх подій ми (та й вся цивілізована частина планети) могли спостерігати результат роботи пропагандистської машини — схвалення війни, схвалення геноциду у найрізноманітніших представників російського суспільства.
Нам стало цікаво — наскільки глибоко подібна пропаганда вплинула на феномен Дня космонавтики? Що ж, результати шоку не викликали, але, як мінімум, змусили замислитися.
А де приземлився?
На Гагарінському полі, звичайно! А де ще? Була ж у СРСР традиція відзначати знакові місця створення мінімуму пам'ятника, максимум — архітектурного ансамблю. А яка гарна історія: радянський космонавт, перша людина в космосі, тільки-но зійшов з орбіти і потрапив у мальовниче радянське село, де його вже радісно зустрічали колгоспники з пляшкою молока та товариші-військові.

Добре відоме місце посадки — поле, поряд із селом Смілівка, те саме “Гагаринське”. Там, за легендою, зустрічали героя. Все було б добре, та тільки це той самий фейк, яким так люблять оперувати "ватники". Насправді історія трохи складніша.
Через низку проблем з гальмівною руховою установкою (до речі, проблеми з апаратурою практично скрізь присутні у знакових історичних подіях СРСР), посадка була здійснена в іншому, незапланованому з самого початку місці. Розрахункове місце посадки залишилося за 600 км від початкових розрахунків.
Проблеми з гальмівною установкою відбилися на всіх етапах посадки - корабель обертався з боку в бік, Гагарін зазнавав перевантаження 8-9 g. У результаті Юрій приземлився не біля села. Багато хто досі не знає, що радянський космонавт приземлився біля іншого населеного пункту — Підгірне.

Причина, через яку реальне місце приземлення ховалося, є досить складною. По-перше, поруч із Підгірним знаходилася засекречена військова частина під номером номер 40218. По-друге, ставити меморіал, який приверне увагу до засекреченого об'єкту юрби людей, серед яких можуть бути шпигуни — собі дорожчі. І по-третє, цілком імовірний сценарій, при якому посадка з самого початку була спланована в цьому місці.
Ніхто, звичайно, не змушував СРСР розсекречувати місце розташування бази, але подібні спекуляції змушують замислитися — а може Гагарін приземлився насправді взагалі в третьому місці? І чому меморіал узагалі було споруджено біля Смілівки, якщо до Підгірного і самої бази там рукою подати.

Інший цікавий момент. Зйомки з військовими та селянами – також постановка. Режиму була потрібна красива картинка зустрічі національного героя. Після того, як Гагарін благополучно приземлився біля Підгірного, він із цілим загоном журналістів та масовки рушив у бік Смілівки, де й були зроблені легендарні знімки.
Рекорди?
В офіційній пропагандистській програмі влада намагалася переконати людей у винятковості польоту Гагаріна — і навіть не про першість радянського льотчика в космосі.
З Гагаріна ліпили героя, який і у вогонь, і у воду, і в хату, що горить, увійде. Сам Юрій був радий підтримувати цей міф — під час численних інтерв'ю та прес-конференцій праворуч і ліворуч розповідав про свої рекорди.

Отже, у чому, власне, сенс? Справа в тому, що у радянського апарату "Схід-1" не було передбачено приземлення з екіпажем на борту. Тобто Гагаріну в будь-якому разі потрібно було катапультуватись, щоб вижити. Запам'ятайте цей момент, він відіграє ключову роль
Це й сталося. На висоті 7 кілометрів Гагарін зробив крок у прірву (авт.прим. - катапультувався). Після цього, згідно з первісним планом, корабель і космонавт добиралися до Землі порізно — на парашутах. На висоті 3 кілометри у Юрія відкрився парашут і після цього він зміг повноцінно завершити приземлення.
Крім того, були "зафіксовані" рекорди по висоті польоту (327.7 км), рекорд максимального вантажу (4725 кг), рекорд тривалості польоту в космосі (108 хвилин), рекорди радіозв'язку (цілі два).

Проблеми розпочалися 18 липня 1961 року. У Парижі за фактом такої знакової події було проведено чергове засідання Міжнародної аеронавтичної федерації (FAI). Саме ця організація і фіксує, підтверджує всілякі рекорди аерокосмічної сфери.
За суворими правилами федерації, всі рекорди для справедливої фіксації та підтвердження мають відбуватися у регульованих умовах із наявністю спостерігачів. Більше того, згідно з тими самими правилами, де-факто цей політ взагалі не міг рахуватися за політ у космос — пілот повинен приземлятися на борту свого корабля під наглядом спортивного комісара.
Проте чомусь головний комісар дозволив собі взяти таку відповідальність та заочно присудити всі ці рекорди. Навіть не перебуваючи поряд із місцем посадки та не контролюючи нічого. У комісаріату постало питання — а як саме приземлився Гагарін? У кабіні чи на парашуті? Вгадайте з трьох разів якою була відповідь радянської делегації.

Після шестигодинних дебатів французькі комісари здалися під натиском радянських представників. І це при тому, що радянська сторона не мала документів або доказів приземлення Гагаріна в кабіні.
Тож про рекорди тут говорити складно. Тим більше про нібито "рекордний парашутний стрибок". Стрибок мав місце, але не був ні рекордним, ні історичним. Про що взагалі говорити, якщо цього стрибка для фіксації космічного польоту взагалі мало бути?
Найдивовижніше — згодом усе це розсекретила сама радянська влада. Вони свідомо створили міф, щоб отримати якісь уявні рекорди, заполірували його пропагандою, а потім розповіли правду. Ви ще не вірите в американців на Місяці?
Чекаємо на селфі з космосу!
Найцікавіша частина. Ні, серйозно, які були надані докази простим людям, пролетаріату та й тій самій Міжнародній аеронавтичній федерації? Зрозумійте правильно - ніхто з високопосадовців СРСР, США та інших країн не сумнівався в правдивості польоту. США знали це завдяки секретним комплексам спостереження на Алясці та Гаваях. І здається нам, що "прокляті американці" спостерігали за польотом набагато уважніше, ніж багато хто може подумати.

Ці секретні комплекси перехопили навіть відео, на якому було видно Гагаріна у кабіні. При цьому отримуємо абсурдну ситуацію — відеозв'язок налагодили. А фото де? Так, є фото, де Гагарін сидить у ще незапущеному "Схід-1" та кадри підготовки. Але десь загубилися фото найісторичнішої подорожі. У 1961 році можна було взяти невеликий фотоапарат, технологічні можливості вже мали в своєму розпорядженні це.
І це дивно – фото ж можна розсекретити з часом, надати нащадкам реальні докази. Влада Рад вирішила цим знехтувати. Більше того, вони видавали відверті зйомки за реальні кадри. Частина відео, на яких зображений Гагарін під час польоту - якісні зйомки, які важко відрізнити від реальності.

А хочете найабсурдніший і найкумедніший момент цієї історії, який перегукується з польотом американців на Місяць? Відкриваємо завісу таємниці для всіх шанувальників "Місячної змови" і тих, хто не вірить, що Гагарін таки літав - це зйомки НОРМАЛЬНА практика.

Не вірите? Цілі два великі космонавти — Георгій Гречко та Олексій Леонов — не раз говорили, що зйомки це цілком повсякденна ситуація. Особливо щодо таких історичних моментів, як вихід людини у космос чи відвідування Місяця.

Тільки тут є момент. Зйомки – нормальна практика в тому випадку, коли є реальний, «сирий» матеріал. До нього можна додати дозняті та відмонтовані фрагменти. А коли практично всі дані, які надаються громадськості, — зйомки… Нам здається, що коментарі зайві.
Культура фейків
Гагарін був у космосі, а американці на Місяці. Леонов вийшов у відкритий космос, а Джим Восс та Сьюзан Хелмс провели майже 9 годин у відкритому космосі, проводячи профілактичні роботи на МКС. Усе це факти, це даність. Але саме через приховування деталей, підтасовування фактів, відсутність достатньої кількості фото- та відеоматеріалів… Саме через це народжуються фейки та недовіра до рекордів людей у космосі.

На жаль, фабрика фейків добре працювала й у СРСР. Більше того, ця культура виробництва “зручної” для режиму інформації залишається і зараз. На прикладі історичного польоту Гагаріна легко перевірити, як працює пропаганда. Погодьтеся, що "перша людина в космосі" звучить не так переконливо, як "перша людина в космосі, що поставила 100500 рекордів".
Так само відбувається і зараз. Зомбування населення продовжується успішно. Здається нам, що через кілька років ми почуємо про те, що РФ поставила черговий рекорд, про який на планеті навіть не чули…

Юрій Олексійович Гагарін загинув 27 березня 1968 року. Загальновідомий факт, що він загинув під час тренувального польоту. Історія першої людини у космосі обірвалася раптово та трагічно. Досі не зрозумілі деталі — режим як завжди представляє офіційну версію, яка хоч і має з реальністю загальні мотиви, але правда прихована під тоном засекречених документів.
Особисто в нас залишається лише одне питання. У цій історії є хоч щось справжнє?
Не забудьте оцінити матеріал! Також пропонуємо ознайомитись з іншими цікавими статтями на нашому сайті. Усі посилання нижче!
12.04.2022
Новини та статті

Франсуа Трегуе розповідає про Energy Observer, колишній океанський гоночний катамаран, перетворений на наукову платформу з "нульовим рівнем викидів".
Читати далі…
За допомогою механізмів закрутки генуезького стакселя можна не тільки прибрати більшу частину полотнища вітрила в найкоротші терміни, але, і в деякій мірі, також ефективно його зарифити. Потягнувши за риф-сезни, на фока-штазі можна змінити положення профілю вітрила, який складається передня шкаторина.
Читати далі…
Від найпопулярніших жвавих напрямків, до тихих якірних стоянок на краю світу, це найкрасивіші місця на планеті для подорожі на яхті.
Читати далі…